Історія розвитку освіти в селі Рубченки
І. Опис історії закладу освіти. Найдавніші відомості.
В XIX ст. в Рубченках була заснована церковнопарафіяльна школа з організованим регулярним навчально-виховним процесом. Заснована1861 р. настоятелем місцевої Свято-Покровської церкви РПЦ Московського патріархату Росновським Іллєю Михайловичем. Кам’яна будівля церкви зведена 1828 р. за кошти місцевого поміщика Віктора Залєського, до цього часу в селі була дерев’яна. Ілля Михайлович завідував освітнім закладом на протязі 17 років та за сумлінне ставлення до своїх обов'язків по ввіреній парафії і церковнопарафіяльній школі був нагороджений набедреником та грошовою премією. Відомо, що за його настоятельства вчителями в Рубченківській школі були також дяк Павло Петрович Садовський та професійний вчитель Йосип Істомін. Учні в обов'язковому порядку відвідували церковне богослужіння.
Наступником засновника школи був священик Кирил Стефанович Ящуржинський. Отець мав чималий досвід у вихованні підростаючого покоління, поскільки мав шестеро дітей – двоє з них, до речі, обрали професію педагога. "За усердие к народному образованию й храму Божию" священик був нагороджений набедреником, а згодом – скуфією та камілавкою.
З 1896 р. завідувачем школи стає священик о.Костянтин Симеонович Завадський, що теж набував педагогічного досвіду, виховуючи власних семеро нащадків. За успішну пастирську освітню діяльність священик мав чимало нагород та відзнак, найвищою з яких були камилавка та золотий нагрудний хрест від імені Священного Синоду РПЦ. Діти священика, які також навчалися в місцевій парафіяльній школі, змогли здобути вельми непогану для того часу освіту – син пастиря Василій закінчив Житомирську гімназію і як один з кращих випускників, був залишений там на викладацькій роботі; інший син — Дмитрій – став випускником Імператорського університету князя Володимира, що для провінційного поповича було помітним досягненням.
За часів Російської імперії останнім наставником школи в с. Рубченках став священик о.Петро Архипович Молчановський. Він був сином вчителя і свою трудову діяльність теж починав на освітянській ниві – викладав у державних училищах. Згодом прийняв духовний сан і здобутий педагогічний досвід не без успіху реалізовував у Рубченках, куди прибув у 1913 р.
Миряни місцевої парафії вельми дбайливо ставилися до церковно-приходського навчального закладу. Майже відразу ж після свого заснування школа стала перебувати в окремому приміщенні – "доме построенном крестьянами на их средства". Школа належала до числа заможних – так, 1865 року прихожани виділяли на її забезпечення 70 крб., а в подальшому ця сума зросла до 100-190 крб. Напочатку ж XX ст. школу утримували не тільки миряни – щороку по 780 крб. стала надсилати Київська є пархіальна училищна рада.
Відповідно, зростала і чисельність школярів. У 1865 р. в школі навчалося 25 хлопчиків та 25 дівчат, а 1908 р. їх було вже відповідно 102 та 31 – мова лише про перший клас.
ІІ. Опис історії закладу освіти. Рубченківська школа в ХХ столітті
В буремні роки розпаду Російської імперії, спроб відродження Української державності,громадянської війнисільська школа працювала звеликими перебоями, бо часто мінялись органи влади. Зі створенням нової імперії –Радянського Союзу – нових радянських програм і підручників не було, а дореволюційними користуватись заборонялось.
В 1918-1920 роках окремі громадяни, зокрема Козячина Григор, Корбут Григор відкрили школи у себе вдома. У них було по 10-12 учнів. Наймали вчителів, яким платили натуральну плату: хліб, сало, крупи, пшоно.
Трудова школа, яка розміщувалась в колишньому поміщицькому будинку, почала працювати в 1920 році. Була вона чотирьохрічна. Певний час школою завідувала дочка попа Олена Костянтинівна Молчанівська, одружена з денікінським офіцером.Він також вчителював, хоч і не довго, але учням він добре запам'ятався: часто без великої провини застосовував рукоприкладство у вихованні та навчанні.
Незабаром вчителями стали місцеві жителі Кольодочка Петро Петрович і Карпенко Степан Петрович. Тоді у попівському будинку було організовано хату-читальню, завідуючим якої був Ридванський Григор. При ній було створено хоровий і драматичний гуртки. Хором керувала вчителька Кольодочка П.Л., яка добре знала і любила хорову справу. Хор в селі Рубченки славився на весь район.
У1927 році початкову школу реорганізовано в семирічну трудову, в якій вже навчалось до 150 учнів і працювало 8 учителів. Одначе не всі діти шкільного віку могли навчатись через складні матеріальні умови.
Починаючи з 1923 року в селі почали працювати пункти по ліквідації неписьменності серед дорослого населення, що діяли аж до початку 1930-х років. В лихоліття голодомору культурне життя в селі затихло.
В середині 30-х років відновила свою діяльність семирічна школа, вякій навчалось до 400 учнів, і працювало 12вчителів. В другій половині 1930-х років відновив свою діяльність і уже знаменитий рубченецький хор.
В місцевому клубі демонстрували кінофільми з допомогою пересувної кіноустановки. В селі з’явились і перші радіотрансляційні точки, алерадіофікація на той час ще не охопила всі сільські садиби.
Далі згадки про школу відсутні, з огляду на грізні часи ІІ світової війни. З її початком усі документи або були знищені, або їх сліди загубилися. Про навчання ми дізнаємося, починаючи з 1943 року.
Одним із таких документів є відомість про наслідки роботи в 5-6 класах Рубченецької семирічної школи за 1943-1944 навчальний рік.
Так, у 5 класі на початку чверті було 14 учнів. Класним керівником п’ятого класу була Шевченко Євдокія Федорівна. Згідно протоколу №12 засідання Рубченецького сільвиконкому ради трудящих за Рубченецькою НСШ закріплено земельну площу 7,5 га
В 1944 році на посаді директора працював Кольодочка П.П., мав вищу освіту, був партійним сільським агітатором у селі Рубченки. Про навчальні досягнення школярів Рубченецької школи ми дізнаємося із відомості про успішність 1944 року.
В 2 класі – 11 учнів, атестовано – 10
В 1 класі – 36 учнів, атестовано – 28
В 3 класі – 23 учнів, атестовано – 12
В 4 класі – 38 учнів, атестовано – 26
В 5 класі – 29 учнів, атестовано – 17
В 6 класі – 12 учнів, атестовано – 10
В 7 класі – 14 учнів, атестовано – 11
У 1946-1947 навчальному році в районі організовано п’ять кущових методичних об’єднань для вчителів 1-4 класів при таких школах:
Володарська середня школа
Пархомівська середня школа
Гайворонська середня школа
Зрайківська середня школа
Рубченецька неповна середня школа
Керівником методоб’єднання в Рубченецькій неповній середній школі був Кольодочка П.П., Рубченецький методичний кущ об’єднував три школи.
На засіданні від 22.08.1947 року сільвиконкому Рубченківської сільської Ради розглядалось питання про готовність школи до нового навчального року. На навчальний рік відкривалося 6 класів, а для 7 класів не було учнів.
У 1947 році у Рубченецькій семирічній школі працювали вчителями:
Карпенюк Федір Васильович, учитель 2 «А» класу;
Костюша М.Г. – учитель математики;
Кузмінська О.Д. – учитель 1 класу;
Березюк Анастасія Давидівна – учитель 4 класу;
Трофимчук М.М. – учителька - 1 класу;
Грущинська Олександра Олексіївна – учителька – 2 «Б» класу;
Полонська В.Г. – учителька – 3 класу;
Кольодочка П.П. – учитель російської мови та літератури, німецької мови;
Костюша М.Г. – учитель фізики;
Назарчук Григорій Степанович – учитель географії, історії, природи;
Лабюк Ф.Я. – учитель фізкультури.
У школі працювали такі гуртки:
Літературний – керівник Шевченко Є.Ф.;
Спортивно-фізкультурний – керівник Лабюк Ф.Я.;
Співочий і музичний – керівник Кольодочка В.П.;
Драматичний – керівник Назарчук Г.С.;
Старшою піонервожатою була Полонська В.Г.
У 1947 році до першого класу Рубченецької семирічної школи було зараховано 52 учні. Заступником директора працював Назарчук Григорій Степанович. З 1.03.1948 року викладачем російської мови призначено Машініну Олександру Андріївну. Згідно наказу відділу народної освіти Володарського району від 13 серпня 1948 року завпедом Рубченецької школи призначено Усатюка Івана Федоровича. З 1948 року призначено на посаду вчителя фізичного виховання Рубченецької школи Кольодочку Віктора Петровича. З 1948 року директором працював Назарчук Григорій Степанович. В 1948 році в першому класі Рубченецької школи було 52 учні. Цей клас було поділено на 2: 1 «А» – 27 учнів та 1 «Б» – 28 учнів.
До 4 класу було зараховано 50 учнів; до 6 класу ‒ 15 учнів. Всього в школі навчалося 250 учнів.
В 1949 році учні складали річні іспити, починаючи з 4 класу. В 1949-1950 навчальному році у школі працювали такі вчителі:
Шевченко Євдокія Федорівна – учителька 2 «А» класу
Козак Феодосія Михайлівна – учителька 1 «А» класу
Мусійчук М.М. – учитель 1 «Б» класу
Полонська М.Г. – учитель 3 класу
Кольодочка В.П. – учитель 4 класу
Грущинська О.О. – учителька 4 «Б» класу
Директором був Назарчук Григорій Степанович. Старшою піонервожатою працювала Назаренко Марія Василівна. Вчителями старших класів цього періоду були Костюша Михайло Григорович, Усатюк І.Ф., Бондарчук Ганна М. З 1949 року вчителем природи був призначений Бойко Степан Федотович. В 1949 року в Рубченецькій семирічній школі працювали такі гуртки:
юних натуралістів – керівник Бойко С.Ф.
радіогурток – керівник Костюша М.Г.
співочий – керівник Усатюк І.Ф.
літературний – керівник Шевченко Є.Ф.
спортивний – керівник Кольодочка В.П.
історико-географічний – керівник Назарчук Г.С.
В 1949-1950 навчальному році було зараховано до
1 «А» класу – 34 учні;
1 «Б» класу – 32 учні;
2 «А» класу – 28 учнів;
2 «Б» класу – 28 учнів;
3 класу – 42 учні;
4 «А» класу – 33 учні;
4 «Б» класу – 31 учень;
5 класу – 32 учні;
6 класу – 23 учні;
7 класу – 11 учнів.
5 квітня 1950 року у Рубченецькій школі організовують з учнів 4-7 класів добровільну пожежну дружину з 30 дітей, керівником якої був призначений Кольодочка В.П. З початку 1950 навчального року організовуються такі гуртки: юних мічурінців – керівник Бойко С.Ф., літературний – керівник Шевченко Є.Ф., математичний – Костюша М.Г.
В 1950 навчальному році було зараховано до 1 класу 44 учні. У 1950-х роках у Рубченецькій школі працювали вчителі: Бловатна Б.М., Ящук В.І., Загранична Г.М., Дивнич І.М., Вернигора Н.Ф., Ільніцька О.М., Рублівська Н.В. З 1952 року директором школи працює Бідюк Станіслав Андрійович.
З 27 серпня 1957 року директором Рубченецької семирічної школи призначено Петренка Василя Артемовича. Працюють такі вчителі: Поліщук Ганна Пилипівна, Денисюк Микола Васильович – учитель музики, Лаврик П.О. – викладач російської мови, Мазепа Людмила Петрівна – вчитель початкових класів. З 30 серпня 1958 року директором Рубченецької семирічної школи призначено Карпенюка Федора Васильовича. З 1960 року Рубченецька семирічна школа реформована в Рубченецьку восьмирічну школу. У 1960 роках працювали вчителями:
Липська Клавдія Володимирівна – вчитель російської мови;
Бабанюк В.М. – вчитель фізичного виховання;
Зінчук М.Ф. – вчитель співів та домоводства;
Глінська Олена Степанівна, Смілянський Олександр Сергійович, Панащук – вчителі російської мови. З 15 вересня 1964 року директором Рубченецької восьмирічної школи працював Смілянський Олександр Сергійович. Працювали такі вчителі: Блоцька Ганна Пилипівна, Шпичка Г.Ф., Сіренко І.П.
З 14 серпня 1966 року директором школи була призначена Шпичка (Бабанюк) Г.Ф.
Сучасне шкільне приміщення було зведене на кошти місцевого господарства у 1968 році. Постановою Ради Міністрів УРСР № 121 від 30.05.1990 р. Рубченківській неповній середній школі було присвоєно ім'я Героя Радянського Союзу Олексія Петровича Плугатаря.
За час існування зі стін НВО вийшло близько 850 учнів. Близько 100 учнів здобули вищу освіту. У нашому НВО працювали такі досвідчені педагоги, як Усатюк І.Ф., Костюша М.Г. Бойко С.Ф., Козак Ф. М., Трохимчук М.М., Бабанюк Г.Ф., Остапчук У.В. та інші.
Директорами школи працювали:
Колодьочка Петро Петрович (1944–1948рр.)
Назарчук Григорій Степанович(1948–1952рр.)
Бідюк Станіслав Андрійович(1952–1957 рр.)
Петренко Василь Артемович (1957–1958 рр.)
Карпенюк Федір Васильович(1958–1964рр.)
Смілянський Олександр Сергійович (1964–1966рр.)
Бабанюк Ганна Федорівна (14.08.1966–1993 рр.);
Момотюк Наталія Іванівна призначена на посаду директора КЗ " Рубченківський НВК "ЗОШ І-ІІ ст.-Д/С" Володарського району Київської області 16.08. 1993 року.
Список учителів, які працювали в різні роки в Рубченківській школі.
1968 рік.
Бабанюк Ганна Федорівна
Глінська Олена Степанівна
Бойко Степан Федотович
Блоцька Ганна Пилипівна
Мусійчук Марія Михайлівна
Козак Феня Михайлівна
Грущинська Олександра Олексіївна
Бойко Олександра Трохимівна
Шабельник Віра Власівна
Шевченко Євгенія Федорівна
Костюша Михайло Григорович
Опанасенко Микола Григорович
Березюк Анастасія Давидівна
Бабанюк Антон Миколайович
Бойко Юрій Юхимович
Карпенюк Федір Васильович
Трохимчук Марія Миколаївна
Стасюк Анатолій Якович
1969 рік
Чернухіна Валентина Андріївна
Борисюк Тетяна Петрівна
1970 рік
Дерев'янко Віталій Дмитрович
Шведа Петро Остапович
Скороход Людмила Арсенівна
Фещук Євдокія Іванівна
1971 рік
Бойко Віктор Федорович
Левіщенко Тетяна Василівна
1972 рік
Губар Любов Григорівна
Родак Павло Артемович
1973 рік
Іщук Ганна Пилипівна
Трикоз Володимир Іванович
Поліщук Ганна Тимофіївна
1974 рік
П’ятікова Надія Іванівна
1975 рік
Верешко Людмила Йосипівна
1976 рік
Музика Любов Григорівна
Мусійчук Галина Федорівна
Стоян Неля Іванівна
Кулик Марія Іванівна
Кушнір Віра Василівна
1977 рік
Ковальчук Ніна Іванівна
Сватко Валентина Петрівна
Дідух Тетяна Анатоліївна
1978 рік
Карюк Ольга Петрівна
Ковалів Галина Михайлівна
Миронюк Василь Іванович
1979 рік
Кролевець Наталія Іванівна
Онопрієнко Ольга Миколаївна
Миколаєнко Дмитро Трохимович
Марчук Леонід Архипович
1980 рік
Шільк Галина Станіславівна
Грушко Надія Миколаївна
Сидорук Ніна Адамівна
1981 рік
Кушнір Ольга Степанівна
1982 рік
Кривоборська Тетяна Василівна
Лозікова Ольга Захарівна
Смаровоз Володимир Іванович
Черненко Ольга Іванівна
1983-1984 роки
Кривда Семен Сидорович
Марчук Оксана Леонідівна
Шпинта Уляна Володимирівна
1985 рік
Мусійчук Наталія Миколаївна
Ломейко Михайло Трохимович
1986 рік
Висоцький Петро Іванович
Кондратюк Микола Васильович
Моцек Леонід Володимирович
Федоренко Володимир Миколайович
Короткий Федір Петрович
Короленко Людмила Миколаївна
Гончарук Микола Миколайович
Лехан Валентина Петрівна
Кравчук Ольга Іванівна
1987 рік
Ващук Валентина Василівна
Ставнича Валентина Іванівна
Паламарчук Віктор Миколайович
Шинкарук Катерина Тарасівна
Чорний Віктор Йосипович
1988 рік
Барилович Ігор Петрович
Назаренко Рита Григорівна
Кошарська Інна Андріївна
Дробина Олександр Петрович
Купріянчук Олександр Олександрович
Кучма Олександр Васильович
Семенюк Володимир Іванович
Зубович Варвара Семенівна
1989 рік
Супрун Анастасія Михайлівна
Нестерук Зоя Михайлівна
Задоєна Лариса Степанівна
1990 рік
П’яткун Алла Миколаївна
Сікорська Світлана Євгеніївна
Коренюк Тетяна Анатоліївна
Гетьман Олександр Миколайович
1991 рік
Лошак Тетяна Анатоліївна
Карпенко Ольга Гнатівна
Абдула Людмила Рашитівна
Катенель Олена Данилівна
1992 рік
Задворний Василь Іванович
Філатенко Неля Володимирівна
Чегодаєва Катерина Володимирівна
1993-1994 роки
Василенко Іван Степанович
Сікорський Михайло Євгенович
Сікорська Людмила Петрівна
1995 рік
Купрій Андрій Іванович
Касянчук Олена Володимирівна
Залєвський Петро Віталійович
1996 рік
Федорчук Віталій Борисович
Обертас Людмила Юріївна
1997 рік
Шпак Дмитро Григорович
Струк Любомир Петрович
1998 рік
Оленічак Людмила Вікторівна
Миронюк Наталія Вікторівна
Козячина Анатолій Миколайович
Чегодаєв Володимир Іванович
Бухонський Юрій Володимирович
Короленко Світлана Станіславівна
Козячина Анатолій Миколайович
Кошарська Світлана Костянтинівна
1999 рік
Новіцька Валентина Миколаївна
Дзера Наталія Петрівна
Жураківський Олександр Тимофійович
2000 рік
Тертична Ольга Миколаївна
2001 рік
Момотюк Микола Володимирович
2002 рік
Параца Світлана Дмитрівна
2004 рік
Мосійчук Надія Василівна
2006 рік
Ящук Наталія Олександрівна
Мартак Вікторія Віталіївна
2008 рік
Поліщук Мирослава Володимирівна
2010 рік
Лисачук Леся Андріївна
2011 рік
Охмак Тетяна Яківна
Заболтня Тетяна Миколаївна
2012 рік
Каблученко Тетяна Олегівна
2013 рік
Ворова Марія Григорівна
2015 рік
Аріскіна Любов Іванівна
Руденко Людмила Леонідівна
2016 рік
Якубович Іванна Юріївна
Коренюк Тетяна Анатоліївна
2017 рік
Параца Світлана Дмитрівна
Пилипенко Світлана Миколаївна
2018 рік
Макосій Тетяна Василівна