Поради для виховання дітей дошкільного віку

Хіба не дивно, як швидко ваш малюк перетворився на пустотливого дошкільника? Він став таким невгамовним і рухливим. Тепер вам знадобиться багато сил, щоб впоратися з його бурхливою енергією та допитливістю, а також спрямувати її у продуктивне русло.
Дослідження стверджують, що до п'ятирічного віку мозок людини розвивається на 90%. Тому це час, коли батькам треба опанувати себе й допомагати своєму дошкільнику гармонійно та всебічно розвиватися. Адже не секрет, що навчання починається вдома, у сім'ї.
Далі пропонуємо поради, які допоможуть вам оволодіти азами виховання енергійних дітей дошкільного віку.

1. Розвивайте навички спілкування вашої дитини.

Перебуваючи в дитячому садку, дитина повинна вміти словами повідомляти про свої потреби та взаємодіяти з людьми, які її оточують. Зокрема, позитивні комунікативні навички допоможуть дитині спілкуватися з вихователем, уточнювати будь-які свої питання й розвіювати сумніви та й просто відпрошуватись у туалет.

2. Навчайте дитину уважно слухати.

На відміну від домашнього оточення, у дитячому садку діти повинні вміти мовчати та слухати те, що каже вихователь. Дитині необхідно звикнути знаходитися весь день в одному місці й уважно слухати те, що ви їй кажете. Розвивати цю навичку можна, розповідаючи дитині різні цікаві історії.

3. Давайте вказівки.

Дитина у віці 4–5 років уже готова приймати ваші інструкції або інструкції вихователя. Грайте з нею в різні ігри, в яких від вас вимагається викласти певні поетапні вказівки або кроки, необхідні для виконання завдання гри. Це навчить вашого дошкільника правильно дотримуватись інструкцій.

4. Заохочуйте групові заняття.

У дитячому садку деякі завдання діти виконують у групі. Удома також можна влаштовувати дитячі вечірки. Запрошуйте до себе додому сусідських малюків і дошкільнят, щоб ваша дитина могла спілкуватися з ними.

5. Розвивайте навички моторики вашої дитини.

У дошкільному віці дитина вже добре вміє тримати олівець, користуватись ножицями, фломастерами або кольоровими олівцями. Ви можете тренувати навички дрібної моторики вашої дитини, пропонуючи їй малювати звивисті лінії й зиґзаґи і, звісно, розмальовувати.

6. Знайомте дитину з умовами дитячого садка.

Відведіть дитину в дитячий садок перед початком навчального року, дайте їй можливість познайомитися з персоналом і провести там деякий час. Так вона зможе познайомитися з місцевою обстановкою, поспостерігати за тим, що там відбувається, і, коли ви незабаром залишите її там саму, вона буде відчувати себе спокійно.

7. Уточнюйте будь-які запитання, розвіюйте будь-які сумніви дитини.

Розмовляйте з вашою дитиною про дитячий садок і допоможіть їй відчути радість і хвилювання із цього приводу. Допоможіть дитині звільнитись від будь-якого роду страхів, розвіюючи всі її сумніви, і переконайтеся, що ви повністю усунули всі її побоювання та хвилювання із приводу відвідин цього дошкільного закладу.

8. Допомагайте дитині набувати самостійності.

Діти, які здатні самостійно подбати про себе, володіють більшою впевненістю, особливо в дошкільних установах. Важливо вчити й мотивувати дитину витирати ніс і рот, самостійно користуватися туалетом і таке інше.

9. Приготуйте для дитини комплект запасного одягу.

У дитячому садку дитина може облитись або забруднитись, наприклад, тоді, коли п'є компот, миє руки або малює фарбами. Забезпечте її запасним комплектом одягу, який буде зберігатися в її шафці, щоб у випадку необхідності вона могла перевдягнутися.

10. Надайте в дошкільний заклад повні дані про здоров'я дитини.

Коли ваша дитина взаємодіє з іншими дітьми в дитячому садку, вона може легко підхопити інфекцію. У разі виникнення надзвичайної ситуації, пов'язаної з вашою дитиною, офіційні особи дошкільного закладу зможуть удатись до негайних дій, якщо заздалегідь будуть проінформовані про її медичну історію (включаючи дані про імунізацію вашого малюка).

11. Дотримуйтесь режиму дня.

Часто з маленькими дітьми буває складно дотримуватись режиму. Важливо встановити для дітей такі правила, щоб не було необхідності постійно нагадувати їм про те, що вони повинні робити протягом дня.

12. Використовуйте почуття гумору.

Трохи гумору полегшить ваші бесіди. Гумор також допоможе вашим дітям налагодити зв'язок з вами, краще розуміти вас і бути щасливими.

13. Не зловживайте виховним прийомом, який передбачає винагороду.

Чим частіше ви будете використовувати винагороду в якості виховного прийому, тим більше діти будуть очікувати від вас подарунків за виконання навіть найнезначніших дрібних завдань і доручень. Будьте розсудливими. Допомагайте їм зрозуміти важливість маленьких завдань.

14. Навчайте дітей розставляти пріоритети.

Для дітей гра завжди стоїть на першому місці, а навчання – на другому. Але батькам необхідно навчити дітей важливості своєчасного виконання домашніх завдань. Ключовим питанням є навчання дітей уміти розставляти пріоритети.

15. Дисциплінуйте дітей.

Осуд і вселяння страхів не допомагають у питаннях дисципліни. Якщо дитина забруднила фарбою шпалери, попросіть її прибрати все самостійно. Так вона зрозуміє серйозність виявленої неохайності. Не відкладайте уроки дисципліни. Якщо ви захочете перенести дисциплінарні заходи на інший день, інцидент може просто вилетіти з голови дитини.

16. Весело проводьте час разом.

Намагайтеся частіше веселитися разом з дитиною. Проявляйте творчий підхід, слухайте музику, разом танцюйте.

17. Не будьте занадто жорсткими й суворими.

Батьківська суворість породжує впертість дитини. Важливо демонструвати їй свою любов. Кажіть їй добрі й ласкаві слова.

18. Запобігайте істерикам малюка.

Давайте дитині право вибору. Якщо вона влаштовує істерики, перенаправляйте її на інше заняття. Визначтеся з ситуаціями, які викликають її істерики, намагайтесь уникати їх. Навіть голод, потреба уві сні або втома можуть викликати подібні емоційні зриви.

19. Намагайтесь не казати «ні».

Коли дитина занадто часто чує слово «ні», це змушує її відчувати себе обділеною в ніжності й любові. Це також породжує в дитини бунтарський дух, і вона може відмовитися слухати ваші інструкції та вказівки.

20. Не забувайте про те, що ваша дитина ще занадто мала, щоб розуміти абсолютно все.

Не очікуйте, що малюк зрозуміє кожне ваше слово. Його світогляд поки ще не такий широкий, щоб він міг розпізнавати значущі й серйозні речі. Тому приведіть свої очікування у відповідність з віком вашої дитини. Шукайте творчі шляхи, щоб наставляти її.

21. Розповідайте маляті про наслідки поганої поведінки.

Надзвичайно важливо вчити дитину розуміти, які наслідки має хороша або погана поведінка. Дайте їй зрозуміти, що коли вона веде себе добре, усі навкруги цінують і підтримують її. З іншого боку, погана поведінка призводить до зауважень і негативних наслідків. Це допоможе їй бути уважною.

22. Не реагуйте занадто гостро, не беріть поведінку дитини близько до серця.

Дітям властиво намагатися приховувати свої маленькі помилки. Просто приймайте ситуацію і скажіть, що ви чудово розумієте, хто винен у безладді.

23. Не перевантажуйте дитину.

Батьки схильні очікувати, що дитина буде старанно вчитись. Але не перевантажуйте малюка занадто великою кількістю занять. Чим менше занять, тим краще він розуміє їх і засвоює нові знання.

24. Демонструйте позитивний приклад.

Те, як ви робите в повсякденному житті, має великий вплив на поведінку вашої дитини. Кожного разу, коли ви складаєте свої речі на місце, закликайте дитину брати з вас приклад і складати свої іграшки.

Дошкільний вік – це вік, коли ваша дитина вже не маля і вже досить зріла для того, щоб дотримуватись ваших інструкцій. Це час, коли батьки повинні дозволити дитині всебічно й безперешкодно розвиватися й досліджувати навколишній світ!

Виховання дитини дошкільного віку: від 3 до 6 років

Прийнято вважати, що дошкільний вік починається з 3 років, з настанням кризи трьох років. Це один з найяскравіших кризових періодів в житті людини. Для нього характерні сплески підвищеної самостійності, коли психологічно у дитини розвивається потреба все робити самому, а фізичні можливості ще цього не дозволяють. У цей час підвищуються і вимоги до дитини з боку дорослих. Щоб благополучно вирішити цю кризу, дорослим потрібно розкрити перед дитиною більше нових видів діяльності, в яких йому буде надана свобода самовираження, і таким чином, він зможе проявити ініціативу і самостійність.
У віці від 4 до 6 років настає відносно спокійний період: діти слухняні, добре їдять і сплять, їм не потрібна постійна опіка. Головна особливість дитини в цьому віці – надзвичайну цікавість і прагнення до пізнання світу. Це час незліченних питань, які діти задають батькам. Для гармонійного розумового виховання дитини дошкільного віку батькам потрібно набратися терпіння і відповідати на всі питання, заохочуючи його пізнавальний інтерес, що, в свою чергу, допоможе при подальшій підготовці малюка до школи.
У цьому віці важливе також трудове виховання дошкільника, яке полягає у залученні до самообслуговування і праці. Діти намагаються все робити самі, і нехай це виходить ще неякісно, дорослі не повинні пригнічувати ці прагнення. Зрозуміло, мама швидше і краще одягне, причеше і нагодує малюка, але дуже важливо виявляти терпіння і створювати умови для прояву дитиною самостійності. Коли у нього вийде впоратися з неслухняними застібками, шнурками і столовими приладами, він щиро зрадіє, і буде намагатися наступного разу зробити ще краще. Завдання батьків – підбадьорити і похвалити.
Крім того, з 3 років дошкільника потрібно долучати до домашніх справ. Діти в цьому віці з радістю допомагають дорослим поливати квіти, протирати пил, мити посуд, прати речі та інше. Батькам потрібно заохочувати малюків, даючи їм посильні завдання.

Особливості виховання дитини в 6 років

Коли дитина досягла 6 років, її розвиток і виховання передбачає наявність у батьків величезного терпіння і вміння домовлятися. Діти в цьому віці мають коло спілкування з однолітками, яке може виявитися не дуже доброзичливим, тому батькам потрібно підготувати дитину до виникнення сварок, конфліктів і непорозумінь.
Крім того, в 6-річному віці виховання дошкільника має включати спеціальні навчальні програми, які допоможуть підготувати його до школи. Добре, якщо дитина виявляє бажання вчитися, їй хочеться дізнаватися нове, вона з радістю в грі зображує школяра. Батькам потрібно всіляко підтримувати дитину в цьому прагненні.
У сучасній педагогіці існують різні методики та програми виховання дитини- дошкільника. Кожен дитячий садок самостійно вибирає розвиваючу програму, за якою працює 5 років. Будь-яка програма має свої плюси і мінуси, зазвичай в кожній з них зроблений акцент на певний напрям: розвиток мовлення, математику, художньо-естетичне виховання або інше.
Дитячі психологи сходяться на тому, що оптимальний варіант виховання дитини дошкільного віку передбачає індивідуальний підхід. Зрозуміло, батькам варто ознайомитися з різними програмами виховання дитини дошкільника і вибрати для свого малюка найкраще. Можна робити тематичні тижні. Наприклад, один тиждень присвятіть диким тваринам: розкажіть про них дитині, подивіться картинки з їх зображеннями, намалюйте, розфарбуйте, зліпіть їх фігурки, почитайте вірші і казки, заспівайте пісні про них, а на завершення підберіть рухливі ігри з цієї тематики. Так дитина легко і з задоволенням запам'ятає інформацію.

Моральне виховання дітей дошкільного віку

Відомо, що моральні основи людської особистості закладаються в ранньому дитинстві, тому моральне виховання дітей дошкільного віку не можна відкладати. Саме в цьому віці дитина активно засвоює моральні норми поведінки. Всі дитячі психологи одностайно сходяться на думці, що найбільш дієвим способом прищепити дитині морально-етичні норми є наслідування. Діти копіюють мам і тат у всьому: зовнішньому вигляді, поведінці і еталонах оцінки оточуючих, тому вони повинен бачити навколо себе доброту, ніжність, щедрість і інші позитивні моральні якості. Важливо хвалити і заохочувати малюка, коли він виявляє їх, щоб вони продовжували розвиватися в його характері. Крім того, процес виховання дитини дошкільного віку має навчити його ставити себе на місце іншої людини.
При цьому батькам потрібно пам'ятати, що виховання дітей завжди має поєднуватися з повагою їхнього особистого достоїнства. Обґрунтована вимогливість не повинна витісняти любов. Потрібно враховувати індивідуальні риси характеру дитини, його можливості та особливості. Формування основ моральної поведінки малюка не повинно пригнічувати його ініціативу і нівелювати індивідуальність

Кiлькiсть переглядiв: 272